Ухвалення закону про розділення функцій Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері фінансових послуг (“спліт” функцій Нацкомфінпослуг) включено до меморандуму співпраці між Україною і Міжнародним валютним фондом (МВФ). Про це повідомила заступник глави Національного банку України (НБУ) Катерина Рожкова.
Які позитивні зміни очікуються від ухвалення законопроекту?
Як пояснила заступник голови центробанку: “Є дві речі, які ми сьогодні бачимо на ринку. Перша: небанківські фінансові компанії перебирають на себе банківські послуги, бо там регулювання простіше, звітності там – мінімальний набір, і туди перетікають банківські операції, які виходять за межі компетенції регулятора. Друга: ми бачимо, що багато небанківських фінансових установ так чи інакше пов’язані з власниками банків, і у нас немає можливості здійснювати консолідований нагляд… У цьому сенсі бачиться правильним об’єднати все, що пов’язано з фінансовим сектором, під одним регулятором, щоб здійснювати консолідований нагляд”.
На думку Руслана Демчака Заступника голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності, депутата від «Блоку Петра Порошенка», Нацбанк має більше повноважень для роботи з цим ринком, в зв’язку з чим потрібно передати йому піднаглядні функції:
«Нещодавно Нацкомфінпослуг оприлюднила статистику страхового ринку. У переліку – десятки найбільших страхових компаній по збору премій, є такі, про яких ніхто нічого не знає. Там працюють невеликі колективи до 10 осіб з мінімальними зарплатами. Вони збирають по кілька мільярдів гривень, але до 90% від цих зборів йде на перестрахування », – сказав він. А у деяких і зовсім нульові виплати.
«Якщо відштовхуватися від даних комісії, то можу припустити, що такі страхові компанії можуть використовуватися для оптимізації оподаткування. Це означає, що за допомогою фінустанов не платяться податки, і це мільярди гривень. Це повинні встановити правоохоронні органи », – зазначив він.
Також Руслан Демчак навів інформацію, що у НБУ вище інституційна та фінансова спроможність, ніж у комісії, оскільки у нього і штат, і бюджет більше. При цьому НБУ, на відміну від комісії, не реєструє свої нормативно-правові акти у Міністерстві юстиції, а також може проводити перевірки учасників ринку. У той же час для Нацкомфінпослуг діє мораторій на перевірки, вона отримує в Держрегуляторній службі дозволи на перевірки конкретних скарг споживачів. «Тому у Національного банку більше можливостей для реагування на виклики, які є на цьому ринку», – додав депутат.
Він нагадав, що зараз є два шляхи вирішення проблеми: передача повноважень з регулювання страхового ринку Нацбанку (законопроект № 2413а) та посилення повноважень Нацкомфінпослуг (законопроект № 8415). При цьому законопроекти не суперечать один одному. «Якщо буде прийнятий законопроект про посилення повноважень Нацкомфінпослуг, тоді при зміні самого регулятора всі повноваження перейдуть новому регулятору», – пояснив депутат.
Начальник управління стратегії та реформування банківської системи Національного банку Михайло Видякин зазначив, що НБУ готовий ще з 2016 року перейняти на себе частину функцій Нацкомфінпослуг. «Що буде, якщо не буде спліта? Чи не буде розвитку страхового ринку, що не буде пенсійної реформи. Це все негативно впливає на відновлення довіри до фінсектору », – сказав Михайло Видякин.
При цьому представник Нацбанку заспокоїв учасників небанківського ринку, які побоюються контролю нового регулятора: в разі прийняття закону про сплите переклад учасників небанківського фінсектора між регуляторами займе два роки. «Після прийняття закону перехідний період складе 12 місяців, а не 6 місяців, як передбачалося раніше. При цьому ще рік нам знадобиться на напрацювання разом з ринком всіх законодавчих змін на небанківському ринку, щоб в подальшому вводити Євродирективи », – сказав він.
Професійна асоціація учасників ринків капіталу і деривативів (ПАРД) разом з Незалежною асоціацією банків і Українською федерацією убезпечення звернулися до Адміністрації президента за сприянням у прийнятті в другому читанні законопроекту № 2413a.
Учасники фінансових ринків вважають, що необхідно якомога швидше розподілити повноваження Нацкомфінпослуг між НБУ і НКЦБФР, і наводять аргументи.
По-перше, існуючий рівень інституційної спроможності регулятора не дозволяє йому повноцінно виконувати необхідні функції.
По-друге, законодавчий вакуум навколо питання виходу з ринку страховиків призводить до “мовчазної зникнення з ринку недобросовісних учасників та залишення їх споживачів без належних виплат, і можливості захисту своїх прав”.
Третій аргумент – велика кількість учасників ринку, фінансову надійність яких фактично неможливо підтвердити, і непрозорість ринку ставлять під сумнів пенсійну реформу і реформи в інших галузях економіки.
Останній аргумент – наявність різних регуляторних підходів до банкам і небанківським фінустановам призводить до спотворення умов конкуренції на ринках окремих фінпослуг і перешкоджає становленню цілісного, прозорого і структурованого ринку.
Негативні наслідки для страхового ринку?
Не всі учасники ринку фінансових послуг підтримують спліт. Про це свідчить лист Об’єднання учасників фінансового ринку представництву Міжнародного валютного фонду в Україні від 29 травня, де сформульована позиція з приводу необхідності залишити Нацкомфінпослуг в ролі регулятора, а також посилити її інституційну спроможність та фінансову незалежність.
Об’єднання, куди входять 15 професійних організацій учасників фінансового ринку, вважає, що закон про спліт передбачає лише технічний перерозподіл регуляторних та наглядових функцій Нацкомфінпослуг між НБУ і НКЦПФР. При цьому об’єднання великої кількості різних учасників ринку і ліквідація комісії може привести до втрати інституційної пам’яті та досвіду подолання наслідків фінансових криз, які небанківські фінустанови, як зазначено в листі, пройшли більш гідно, ніж банки, і з меншими втратами. Крім того, об’єднання вважає, що запланована реорганізація призведе до зарегульованості ринку, ускладнення дозвільних процедур, втрати функції захисту прав споживачів страхових послуг, невластивої НБУ і НКЦПФР. Ще одним недоліком проекту зазначено те, що законопроект не усуває дублювання функцій регуляторів, оскільки банки, які здійснюють діяльність на фондовому ринку, повинні отримувати ліцензії в НКЦПФР.
Аргументами на користь неприйняття спліту фінансисти вказали й те, що більшість питань, цілей і завдань періоду розробки проекту зараз вже вирішені і досягнуті. Зокрема, на тлі посилення відповідальності небанківських фінустанов, на ринку проведена істотна дерегуляція, спрощення та удосконалення ліцензування.
Ще один аргумент супротивників ліквідації Нацкомфінпослуг – світовий досвід створення мегарегулятора, що, як правило, обумовлене відповідними ринковими та економічними процесами. Зокрема, рішення про єдиного регулятора приймається, коли на ринок виходять великі фінансові групи з диверсифікованою лінійкою гібридних продуктів з різних сегментів ринку, чого немає в Україні. I навіть там, де такий мегарегулятор створюється, він є незалежним і відокремленим від центрального банку як установи, основною функцією якої виступає забезпечення монетарної та курсової стабільності.
На думку В’ячеслава Черняховського Генерального директора Асоціації страхового бізнесу України:
“Самим же серйозним фактором ризику для небанківського ринку є те, що Нацбанк як регулятор отримає практично абсолютну владу над компаніями небанківського фінансового сектора.
Те, що прихильники спліт намагаються представити, як зміцнення інституційних здатності регулятора, насправді є спробою дати йому безконтрольну владу над майже 2000 компаніями небанківського фінансового сектора, позбавити бізнес можливостей оскаржувати безпідставні або помилкові рішення регулятора.”
Також пан Черняховський зазначив, що при нагляді за страховим ринком Нацбанком, бізнесу буде важко відбитись від позапланових перевірок через скарги, в тому числі безпідставних від конкурентів.
Сучасний регулятор страхового ринку Нацкофінпослуг нав’язує дискримінаційні правил гра, проте їх можна оскаржити, у випадку з Нацбанком це буде неможливо: “Яскравим прикладом є спроби прийняти Положення з вимогою збільшення розмірів капіталу до 30 млн грн для всіх компаній. Ухвалення таких документів виходить за рамки повноважень Нацкомфінпослуг, є дискримінаційним і методологічно невірним. Якщо документ буде прийнятий, з ринку за найближчі півтора року буде змушене піти близько 150 страхових компаній, у яких річні платежі складають менше 200 млн грн. Велика частина з них – нормально працюють бізнеси, фінансово стабільні і виконують свої зобов’язання перед клієнтами. Якщо нинішні регуляторні правила дозволяють нам оскаржувати рішення регулятора в Держрегуляторної служби, не допускати їх проходження через Мін’юст через невідповідність законодавству, то перехід регуляторних функцій до Нацбанку поставить ринок в безвихідне становище: “доктор сказав в морг, значить в морг”, – зазначив Генеральний директор Асоціації страхового бізнесу України.
При цьому, прийняття в цілому закону про спліт, на думку Об’єднання учасників фінансового ринку, загрожує тим, що недобросовісні оператори ринку скористаються регуляторними “провалами” і зникнуть з ринку, не виконавши своїх зобов’язань. Це призведе до посилення соціальної напруги, яка доповнить ймовірне скорочення податкових надходжень і збільшення безробіття на фінансовому ринку.
Джерела інформації:
https://finclub.net/news/nbu-imeet-bolshe-vozmozhnostej-dlya-regulirovaniya-strakhovshchikov.html
https://finclub.net/projects/kruglye-stoly/nuzhen-li-ukraine-split.html
https://finclub.net/news/uchastniki-finrynkov-prosyat-uskorit-likvidatsiyu-natskomfinuslug.html
http://insurancebiz.org/news/detail.php?ID=7376
http://insurancebiz.org/news/detail.php?ID=7371
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=56124
https://news.finance.ua/ua/news/-/394566/zakonoproekt-pro-split-funktsij-natskomfinposlug-vklyucheno-v-memorandum-z-mvf-zastupnyk-golovy-nbu